Особливості перекладу й адаптації власних назв у Warcraft. Частина 4: «Війна Древніх»

Вітаю, друзі, сьогодні поговоримо про трилогію «Війна древніх», в якій нічні ельфи вперше зійшлися у війні з демонами. На диво, за цілих три книги нам трапилося не так вже й багато складних моментів, проте трохи цікавинок назбиралося.

І почнемо одразу з ельфів. Уважні читачі могли помітити, що ми використовуємо не дуже звичний фемінітив до слова «ельф». Серед фанатів фентезі загальновживаною назвою для ельфів жіночого роду є «ельфійка», втім в українській мові існує давніша і значно питоміша форма — «ельфа». Такий варіант у своїх творах використовувала ще Леся Українка. Підозрюю, що така форма утворилася за аналогією з німфою. Хай там як, ми вирішили скористатися цим варіантом, аби продовжити літературну українську традицію, тож у чоловічому відмінку в нас були «ельф», а у жіночому — «ельфа». За цією ж аналогією ми вирішили так само зробити зі словом «дворф», тож жінок-дворів ми стали іменувати «дворфа».

Не сказав би, що це таки найкращий варіант. Вже у процесі роботи ми помітили його недолік, зокрема обидва слова мають однаковий вигляд у множині в називному відмінку — і «ельф» і «ельфа» будуть «ельфи». Що завдає трохи незручності, адже одразу не можна сказати мова йде про кількох осіб жіночого роду чи обидвох родів. Те саме стосувалося і дворфів. Та все ж я радий, що ми хоча б спробували повернути цю класичну українську форму до сучасного фентезі й поекспериментували, а що вже приживеться, розсудять читачі.

 

Продовжуючи мову про ельфів, хочу пояснити, чому один із їхніх різновидів High Elves ми переклали як «Високі ельфи». І хоча відповідь мені здається очевидною, нас іноді питали, чому не «Вищі ельфи». Відповідь прямо пояснюється якраз у «Війні Древніх», адже High Elves — це прямі нащадки «Високородних» — дворянської касти чародіїв, які не ужилися з одноплемінниками після війни з демонами та були вимушені емігрувати на інший континент, де змінилися, ставши зовсім іншим різновидом ельфів. Після чого вони взяли собі нове ім’я — замість «Калдорай» (Діти ночі), вони нарекли себе «Квел’дорай» (Діти високого роду), а тому людською мовою це перекладається саме як «Високі ельфи», аж ніяк не «Вищі» (наскільки б вищими від усіх інших ці ельфи самі себе не вважали).

Говорячи про ельфів та «Війну Древніх» не можна не згадати про Well of Eternity — могутнє джерело магії, яку черпали нічні ельфи, та назву першого роману трилогії. Тож ще на моменті відкриття передзамовлення першої книги нас почали запитувати, чому ми переклали цей термін саме як «Колодязь Вічності», а не «Джерело Вічності». Адже мова йде про озеро, водойму, логічно було б назвати його Джерелом, а аж ніяк не якимсь колодязем. Проте відповідь проста до неможливості: англійське слово well — це колодязь. Так, все настільки просто. Це слово можуть використовувати метафорично на позначення якогось джерела, але саме метафорично. Від цього слово не перестане бути «колодязем», «криницею». Тому чим би не було це джерело у всесвіті Warcraft — озером, рікою, фонтаном — це не змінює того факту, що Блізи свідомо вирішили назвати його колодязем. Але я можу додатково проаргументувати це.

У книзі «Останній Вартівник» Медів, розповідаючи Кадґару про магію, розказує також про цей древній Колодязь Вічності. Між ними стався ось такий діалог:

— Отже, що таке магія? — запитав Медів учительським тоном.

— Навколишнє поле енергії, яке пронизує світ, — відповів Кадґар, майже рефлекторно. Це було завчене правило, проста відповідь на просте питання. — В деяких місцях вона сильніша, ніж в інших, але вона є всюди.

— Так, це правда, — сказав чародій, — принаймні зараз. Але уяви собі часи, коли було інакше.

— Магія всюдисуща, — сказав Кадґар, одразу розуміючи, що зараз йому пояснять його помилковість. — Як повітря чи вода.

— Так, як вода, — сказав Медів. — А тепер уяви, що був час, на самому світанні буття, коли вся вода у світі була сконцентрована в одному місці. Усі дощі і річки, і моря, і струмки, усі зливи, й рівчаки та сльози, всі в одному місці, в одному колодязі.

Кадґар повільно кивнув.

— Але замість води там була зібрана вся магія, — провадив далі Медів. — Колодязь магії, джерело, отвір в інші реальності, мерехтливий прохід до земель за межами Великої Темряви, за межами мурів цього світу.

Окрім того, що без колодязя цей метафоричний опис спрацював би кепсько, я зверну вашу увагу саме на підбір слів англійською в останньому реченні. Медів каже: «A well of magic, the source». Він буквально пояснює, що Колодязь Вічності — це джерело магії.

В подальшому наступне ельфійське магічне джерело ми також, ясна річ, назвали колодязем. Тож Sunwell став «Сонячним Колодязем», адже його назвою Високі ельфи віддавали шану Колодязю Вічності.

Кумедно, але під час роботи над «Війною Древніх» у нас вдруге з’явилася потреба в адаптації назви для подружжя. Але цього разу вже для величних драконів-аспектів. Кожен з цих голів драконових зграй має по декілька улюблених коханців, які в тексті іменуються словом consort, що в принципі підходить «королівському» статусу аспектів. Саме це слово позначає подружжя правителя чи правительки, яке саме такого статусу не має, як і права, даруйте за тавтологію, правити. І, здавалося б, українською існує таке слово «консорт», та все ж є одна заковика: самотужки це слово зазвичай не вживається, а лише у парі з титулом (король-консорт, королева-консорт, принц-консорт тощо). Тож ми не могли просто взяти й наректи подружжя драконів-аспектів «консортами» треба було копати глибше.

Англійською це слово також має більш вузьке значення, проте іноді може бути і просто більш формальним синонімом слова «подружжя». Походить воно з латини, де означало «партнера». Тож ми поміркували, попідбирали декілька варіантів і зупинилися на варіанті «супруг / супруга». Комусь може здатися, що слово це не притаманне українській, але це не зовсім так. По-перше, зрідка, але воно все ж присутнє в різних українських літературних джерелах. По-друге, воно має старослов’янське походження, тож назвати його абсолютно чужим для української мови все ж складнувато. Початково воно позначало упряжених разом волів, через що пізніше стало метафорично позначати і подружжя. Тож нам здалося цікавим, що в оригіналі слово consort походить від давньої мови, і в українському варіанті походить від давньої мови, що доволі непогано підходить таким древнім істотам, як дракони.

Як не дивно, найбільшого головного болю ми отримали звідти, звідки не чекали. Від достатньо незначного, як на трилогію, персонажа — лідера древніх тауренів Huln Highmountain. Оскільки назва Highmountain — це і прізвище даного персонажа, і назва його племені, і назва конкретного регіону в Калімдорі, і назва цілого підвиду тауренів. Тобто виглядає все так:

• 1) Регіон Highmountain;
• 2) На ньому проживає підвид тауренів Highmountain tauren, який складається з чотирьох кланів;
• 3) Головний з цих кланів є Highmountain Tribe;
• 4) І легендарним лідером цього клану був Huln Highmountain.

Ми одразу зробили так:

• 1) регіон — Високогір’я;
• 2) підвид — Таурени Високогір’я;
• 3) Клан Високогір’я;
• 4) і Гулн Високогорець.

 

І знову ж таки, здавалося б, що все просто й очевидно: Є регіон, на честь якого зветься підвид та клан, і саме тому так звуть цього персонажа (і весь його рід). І я впевнений, що на момент написання «Війни Древніх» саме так все й задумувалося. Але Блізи не були б Блізами, якби через реткон не заплутали все. Адже за поточним лором все цілком навпаки: Huln Highmountain був настільки легендарним і крутим дядьком, що об’єднав чотири клани тауренів регіону (назву якого ніде не вказано взагалі), і під проводом свого Highmountain Tribe повів тауренів у Війну Древніх, після якої ще й вигнав Смертекрила зі свого регіону. За звитяги у Війні Древніх кенарій дарував тауренам цих чотирьох кланів свій дар, змінивши їх (тож вони тепер — не класичні таурени подібні до биків, а стали подібним до лосів) через що вони й стали окремим підвидом. А за те, що він прогнав Смертекрила ці його нові таурени назвали на його честь регіон Highmountain, а самі стали себе називати Highmountain tauren.

І куди це нас приводить? Чи стали б таурени називати свій регіон «Високогір’я», якби наззивали його на честь вождя, якого звати «Високогорець»? Сумнівно, адже тоді регіон мав би називатися Високогорщина абощо. А клан та весь свій новий підвид? Імовірно пасувало б більше «таурени Високогорця», але тоді це ніяк не в’яжеться з назво. регіону. Але й таурена цього ми, ясна річ, не могли прозвати «Гулн Високогір’я».

Ми спробували зайти з іншого боку. Що як назвати його «Гулн Виоска Гора»? Тоді у нас буде «клан Високої Гори» та «Таурени Високої Гори». Було непогано, поки ми не доходимо до регіону, адже назвати його «Висока Гора», коли це регіон з кількома горами якось взагалі не те.

Зрештою, перебравши купу варіантів, ми прийшли до того, з чого почали. Можна додумати, що оскільки клан «Високогір’я», то рід їхніх вождів зветься «Високогорцями», а тому на їхню честь саме так назвали регіон та підвид «Високогір’я». Звучить добре та поетично, втім увесь пазл склався не так вишукано, як в оригіналі.

І коли ми вже заговорили про тауренів хочу на останок сказати кілька слів про їхню назву. Хоча само слово «Tauren» Блізи вигадали для свого всесвіту, цілком очевидно, що назва ця походить від ταῦρος — «бик» давньогрецькою. Українською це слово традиційно прийнято перекладати з використанням літери «в» (таври, Таврія, мінотавр). Тож так само традиційно варто було б і цю расу іменувати як «таврени». Втім, нам здалося, що звучить це гірше, і ставить наголос не на той склад. Сучасний правопис дозволяє адаптувати грецькі та латинські слова в обох варіантах на вибір (аудиторія / авдиторія, аутентичний / автентичний). Тож вважайте це черговою нашою забаганкою, ми вирішили зробити таки «таурен», суто тому що цей варіант нам подобався більше. Чи правильно ми зробили? Залюбки послухаю вашу думку у коментарях!

Автор статті: Денис Скорбатюк