Особливості перекладу й адаптації власних назв у Warcraft. Частина 1: «Останній вартівник»

Вітаю, друзі. Це Денис Скорбатюк — координатор проєкту «Легенди Blizzard» у видавництві Molfar. У цій серії статей я б хотів пролити для вас трохи світла на наш робочий процес і показати, чим ми керувалися при адаптації власних назв та яким чином приходили до тих чи інших рішень.

Робота над перекладом — це завжди спроба передати читачам сенси, закладені в тексті, саме так, як того і задумував автор. Це стосується не лише змісту, але й авторського стилю, темпу, інтертекстуальних відсилок тощо. Простіше кажучи, в ідеалі у фінальному творі руки перекладача має бути непомітно. Цього не завжди легко досягти, враховуючи особливості мов (важкість перекладу гри слів — чудовий приклад цього), але намагатися ми повинні. Втім, ці речі і так очевидні. Що ж менш очевидне, але однаково важливо — це досвід читача. Про що я кажу? Річ у тім, що при перекладі художнього твору перекладач повинен намагатися відтворити текст своєю мовою таким чином, аби читач перекладу отримав у процесі читання той же досвід, як і читач оригіналу. Саме для цього і відбувається адаптація. Викиньте якомога далі переконання, що власні назви не перекладаються, це не про фентезі й фантастику. У вигаданих світах власні назви — це зазвичай назви промовисті; усі терміни, пафосні імена, прізвиська й географічні назви передають якісь сенси і, що важливіше, підкреслюють необхідну атмосферу, а також підтримують віру читача в цей вигаданий світ. Тож якщо в мові оригіналу та чи інша власна назва передає якийсь зрозумілий сенс, наш український читач має так само цей сенс зчитувати з українського перекладу.

Це, здавалося б, річ зрозуміла, однак я б волів проговорити її з огляду на часті голівари в мережі щодо тих чи інших адаптацій в улюблених багатьма вигаданих всесвітах. Це переконання я завжди ревно захищатиму, і саме з таким підходом наша команда працювала над перекладами World of Warcraft — всесвіту, який ми всі у редакції дуже любимо. Так, можливо, не все в нас виходило ідеально, але тим не менш до адаптації ми підходили з усією відповідальністю й бажанням донести українському читачу необхідні сенси, присутні в оригіналі. Наскільки добре це в нас вийшло, радо почитаю від вас у коментарях. Тож розпочнімо.

У сьогоднішній, першій частині, поговоримо про цікавинки у перекладі роману Джеффа Ґрабба «Останній вартівник». Ця книга ідеальна для введення у всесвіт Warcraft, тож саме тому під час роботи з нею нам довелося прийняти рішення щодо багатьох основоположних термінів для лору цього всесвіту.

Найпершим, що нас запитували вже на моменті відкриття передзамовлення, власне, чому саме «Вартівник»? Що це взагалі за слово, звідки воно взялося і чому не просто «Вартовий»? Мушу зізнатися, це була моя забаганка. Втім, я готовий її обґрунтувати. Річ у тому, що англійська мова має багато різних слів на позначення особи, що стоїть на варті чогось: guardian, guard. guardsman, warden, watchman, sentinel, custodian. Вони різнобарвні та мають різний рівень пафосного забарвлення, чим широко і користуються письменники. Але чомусь в українських перекладах таке широке різнобарв’я почасти зводиться всього лиш до одного слова — «вартовий». Мені хотілося розбавити цю однотипність, додати якоїсь оригінальності. До того ж, якщо зазирнути у словник, слово «вартовий» має чимало інших форм: уже згаданий «вартівник», «вартник», «вартар», «вартовик». То чому ж ми використовуємо лише одну форму цього слова, тим паче, що українській мові властиве давати назву іменником, а не прикметником? Це просто найпоширеніша форма, але не єдина.

Ви можете заперечити мені, вказавши, що є слово «страж» — синонім «вартового», який має певну пафосну нотку. Однак є ще одна причина, чому ми використали таку маловживану форму: слово Guardian у всесвіті WoW ексклюзивне для Медіва. У світі Warcraft вистачає інших guardsman, sentinel, warden на позначення різних істот і професій (і саме для них я й хотів приберегти «стража), але є лише один Guardian і це Guardian of Tirisfal. Титул Медіва унікальний та пам’ятний, і саме таким він мав бути й в українській адаптації.

Не можу також не відзначити кумедний момент у тому, що Медів каже Кадґару, ніби ніхто вже й не пам’ятає, що таке «Тірісфаль» і чому саме так називається його титул, коли околиці міста Лордерон буквально називаються Тірісфальським переліссям. Але саме завдяки таким деталям ми можемо трошки зазирнути за лаштунки створення цього всесвіту й переконатися, наскільки поступово вибудовувався лор. Зрештою така поступовість вплинула й навіть на саму назву цього світу — Азерот.

Яких же трансформацій зазнав цей термін протягом розвитку всесвіту. На момент першої Warcraft (та подій, описаних в «Останньому Вартівнику) словом «Азерот» іменувалося королівство людей; на момент Warcraft II та навіть ще Warcraft III цим словом позначалося як королівство, так і весь південний материк (тимчасом, як північний материк іменувався Лордероном). Втім, уже на виході World of Warcraft цим терміном стали називати взагалі увесь світ, в якому відбуваються події, а королівство та материк ретроактивно перейменували на Штормовій (за назвою столиці) та Східні Королівства (з’єднавши докупи з материком Лордерон) відповідно. Чим щоправда змушують мене задуматися, якщо ж у світі гри материк так іменувався завжди, то на схід він від чого? Крім Лордерону, Азероту й Нортренду тамтешні раси не знали про існування інших материків тисячоліттями. Але це питання Блізи просто винесли за дужки. А пізніше ще й виявилося, що в ядрі планети живе сутність душі-титанки, яку також прозвали Азерот… у жіночому роді!

Вся ця плутанина завдає значно менше клопотів англійською, але українською вона впливає на багато чого. Почнімо з того, над чим ми одразу заходилися ламати голову: Азерот має бути у чоловічому чи в жіночому роді? З одного боку все зрозуміло: титани прозвали душу-титанку Азерот, а від цього таку назву отримала й планета (і припустимо, що також континент та королівство). А оскільки титанка жіночого роду, то й все інше має бути також, хіба ні? Ніби-то й так, але мені не давало спокою така думка: якщо про існування душі-титанки всередині планети ніхто не знав аж до подій доповнення Legion, з чого б усі раси йменували світ у жіночому роді? Опустимо питання, звідки всі народи отримали назву, якою древні титани давним-давно нарекли цю сутність. З якої причини їм іменувати світ словом жіночого роду? Ви можете зазначити, що це ж планета. А слово планета жіночого роду. Але народи на цій планеті ніколи не називають її саме «планетою», виключно «світом». Азерот для них світ, Дренор для них світ тощо. Тож з чого б вони називали світ «нею»?

Я ж кажу, англійською Блізи без проблем могли ставитися до слова Azeroth в усіх родах, бо англійська не потребує якогось відмінювання залежно від роду, але українська потребує, і ми мусили вирішити це одразу. Тому довелося трохи покопатися й викручуватися.

Зрештою ми дійшли до висновку, що коли титани називали душу титана іменем «Азерот» на той момент вони ще не могли знати, буде це чоловік чи жінка. А оскільки про душу титанки населення цього світу тисячоліттями нічого не знали, то й слово «Азерот» вони сприйматимуть як слово чоловічого роду, бо для них це світ. До того ж душа титанки не тотожна всій планеті, душа живе всередині планети, як у яйці, тож в українській версії ми відділили світ Азерот (у чоловічому роді) та титанку Азерот (у жіночому), і вирішили відмінювати це слово по різному, залежно від того, про що йде мова.

Ви будете сміятися, але й на цьому пригоди даного терміну не завершилися, адже навіть у чоловічому роді слово «Азерот» все ще могло підкинути плутанини. Бо тепер постало питання, а як правильно відмінювати це слово у родовому відмінку? З закінченням -а чи -у? Річ у тім, що іменники чоловічого роду другої відміни у родовому відмінку мають різне закінчення, залежно від значення. Планети мають закінчення -а, держави ж відмінюються з закінченням -у. Таким чином, ми мали уважно слідкувати за контекстом використання цього терміну, тож у ранніх книжках (написаних ще до WoW), де слово Азерот позначає державу, ми відмінювали це слово як «Азероту». В пізніших же книжках (написаних вже за часів WoW та після реткону), де це слово позначало весь світ (а точніше планету) ми відмінювали це слово як «Азерота». Тож на перший погляд могло здатися, ніби ми заплуталися і в різних книгах відмінюємо даний термін по-різному, та, як бачите, це було зроблено навмисно, відштовхуючись від того, яке значення в нього вкладали персонажі.

Тож у кінцевому рахунку в нас було три різних Азероти:

• титанка Азерот (у жіночому роді);
• світ Азерот (у родовому відмінку з закінченням -а);
• королівство та материк Азерот (обидва у родовому відмінку з закінченням -у);

Цілком можливо, що попередні кілька абзаців ви прочитали із відчуттям, ніби читаєте записки божевільного, проте я хотів продемонструвати вам на прикладі, в які деталі іноді доводиться заглиблюватися, коли працюєш із широким та переплетеним лором, який з роками ще й змінювався.

Кумедно, що після реткону, коли королівство Азерот заднім числом перейменували в королівство Штормовій, ця зміна не торкнулася прізвиська Андуїна Лотара — «Лев Азероту». Адже прізвисько він таке отримав через те, як у першій битві з Ордою майорів його плащ із гербом королівства. Певно, вирішили, що це прізвисько серед гравців надто культове, аби його змінювати (або захотіли додати більше плутанини для бога плутанини). Через це у книзі «Припливи пітьми» ви можете спостерігати одразу два варіанти відмінювання цього слова. Втім, цікавинкам з перекладу даного роману присвячена окрема стаття, там також є про що поговорити. В тому числі й про родовий відмінок.

До речі, про Штормовій. В оригіналі це місто (а в подальшому й королівство) іменується Stormwind. І серед українських гравців воно вже мало усталений переклад через існування поширеної російської локалізації. Втім, ми одразу для себе визначили, що на локалізацію країни-агресора ми спиратися не будемо, а перекладаємо так, як мали б перекладати з англійської, послуговуючись саме українською мовою. Саме з цієї причини ми й не спиралися на український переклад фільму Warcraft, аж надто багато там було запозичень. Зрештою, не існує жодної причини, аби Stormwind іменувався Штормградом, як це зробили у фільмі. Це викликало певне бурчання у фанатському середовищі, коли деякі люди бачили незвичні для себе назви й терміни, але така вже доля перекладу відомих та популярних всесвітів, ми були готові до голіварів. На щастя, їх було не так уже й багато. Тож у даному випадку ми взяли два слова, з якого складається назва міста «storm» та «wind» і подивилися, які два українські відповідники можна підібрати, аби вийшло правильно й органічно. Так і з’явився «Штормовій» (за аналогією з «буревій», але більш незвично й підходяще для оригінальної назви). В подальшому ви побачите, що саме за таким принципом ми й перекладали власні назви в цьому всесвіті.

Звичайно, в цій серії статей ми не будемо детально розглядати кожну перекладену власну назву. Логіка перекладу більшості з них і так зрозуміла. Втім, я б хотів зачепити деякі найбільш цікаві або такі, над якими довелося найбільше помізкувати.

Зокрема, один з перших складних для мене термінів з’являється одразу в пролозі книги — Redridge Mountains. Пам’ятаю, як воно змусило мене добряче задуматися ще з перших хвилин роботи над романом. Річ у тому, що Red Ridge — це по суті «Червона гряда». Але така назва мені не дуже прийшлася до смаку. І хотілося щось цікавіше, ніж просто «Червоногір’я» чи «Червоні гори». Зрештою в оригіналі ж не просто Red Mountains. Оригінальна назва є вигадливою та нетривіальною. Я хотів так само нетривіальною зробити й український переклад. Я довго підбирав різні варіанти: «Червоний хребет», «Червонокряжі гори» тощо. Але все було або так само тривіальним, або вже аж надто складним. Зрештою я відкопав, що слово «грива» у переносному значенні іноді використовують для позначення пасма гір чи пагорбів. Мені це вже здалося цікавим. А враховуючи, що red з англійської можна перекласти як «рудий» цей пазл склався, і в нас вийшли «Рудогриві гори». Поетично і цікаво, як в оригіналі.

Ще одними цікавими термінами для нас стали назва дворфійського королівства Khaz Modan і ім’я головного героя Khadgar. Цікавинка в них була спільна — обидва слова мали буквосполучення Kh на початку, яке можна перекладати по різному. Англомовні вимовляють це просто як «к». Однак таке буквосполучення зазвичай існує, аби передати звук «х», якого англомовні вже не мають. Просто погляньте, як англійською пишуться назви таких українських міст як Kharkiv, Kherson тощо. Тож пізніше нас іноді питали, чому ми не переклали ці терміни як Хаз-Модан та Хадґар, якщо мали простір для такого маневру. І маю зізнатися, якийсь час ми розглядали такий варіант. Втім, зрештою ми зупинилися на Каз-Модані й Кадґарі і ось чому: обидва слова за лором всесвіту мають дворфійське походження. А дворфи у всесвіті Warcraft розмовляють шотландською говіркою і без проблем (на відміну від англійців) вимовляють звук «х». Зокрема в дворфів цей звук іноді трапляється, у таких назвах як Loch Modan чи Loch Verrall (Loch з шотландської гельської буквально перекладається як «озеро»). І якщо послухати озвучку з ігор Warcraft дворфи без проблем вимовляють звук «х» в таких термінах, втім у легендарному кличі дворфів «For Khaz Modan» ми чітко чуємо «к». Виходить, це свідоме рішення, що в словах із буквосполученням Kh має бути звук «к».

Втім, щось я знову заглибився у перекладацьке задротство. Поговорімо про щось менш вузькоспеціалізоване. Книги по Warcraft почасти підкидали нам і просто цікаві терміни, які треба було якось перекласти. Зокрема в «Останньому Вартівникові» при описі магів Кірін-Тору автор Джефф Ґрабб згадує такого магічного спеціаліста як Artificer. Кумедно, що по суті Ґрабб трохи забіг наперед, адже на той час такого поняття у лорі Warcraft не існувало. Цілком імовірно, що автор запозичив цей термін із D&D, аби додати додаткового колориту чародійській спільноті, але в подальшому у World of Warcraft таки ввели це поняття. В обох випадках Artificer — це спеціаліст, який поєднує ковальство й чародійство, аби створювати зачаровані предмети. А як ще називаються зачаровані предмети? Артефакти. Тож Artificer ми цілком логічно переклали як «Артефактор».

Ну і, звичайно ж, вже на моменті перекладу першої книги ми мали визначитися з деякими основоположними поняттями космодогії всесвіту, які зустрічалися у цій книзі. В цьому випадку я кажу про Light, Great Dark Beyond, Twisting Nether. Усі три поняття є дуже важливими для світобудови всесвіту Warcraft, тож поясню, чому ми переклали їх саме так, як переклали.

Light — це яскраве святе світло, яке є протилежністю темряви (так, я Капітан Очевидність) та одним зі стовпів, на якому стоїть космологія всесвіту Warcraft. Оскільки це не просто світло, а яскрава сліпуча енергія, нам здалося правильним дати цій сутності дещо поетичний переклад, саме тому ми вибрали слово «Сяйво».

Great Dark Beyond — це нескінченна темрява, яка розкинулася за межами світів. По суті це аналог нашого космосу, який існує між планетами. Якщо перекладати це буквально, то буде щось на кшталт Велике Темне Позамежжя. Непоганий варіант, але нам він здався надто кострубатим. Втім, якщо трохи переставити слова, то вийде кращий варіант із тим же сенсом, але приємнішим звучанням, так ми прийшли до «Велика Позамежна Темрява».

Аналогічний підхід ми застосували і до Twisting Nether. За лором це астральний вимір, паралельний до Великої Позамежної Темряви. Вимір, який існує за межею фізичного світу. Якщо перекласти буквально, то можна охрестити це як «Вируючий, потойбічний світ». Адже Twist — це вирувати, кружляти, перекручуватись, тимчасом як Nether — це щось, що знаходиться внизу чи навіть під землею. Втім це буквальне значення Nether, в переносному ж для англомовних Nether має значення «Потойбіччя», адже в багатьох культурах світ мертвих знаходився попід землею. Тож можна було б зробити щось на кшталт «Вируюче Потойбіччя» чи «Потойбічний Вир» (привіт Warhammer). Однак, у нас уже є Позамежжя (саме так в подальшому ми переклали Outland). Ми не хотіли робити якогось синонімічного зв’язку ані з Outland, ані (якщо взяти варіант зі Потойбічним Виром) з Позамежною Темрявою, адже в оригіналі такого зв’язку не було. До того ж такому важливому елементу космології потрібен був цікавий та пам’ятний переклад. Тож ми трохи погралися із синонімами й знайшли доволі цікавий варіант, який нам дуже сподобався — «Підсвітня Крутоверть». Звучить оригінально та пам’ятно, саме те, що треба для виміру, населеному зловісними демонами.

Наостанок хотів би пригадати містечка, якими Blizzard наповнили королівство Азерот ще у першому Warcraft, і які також згадуються у різних книгах. Створюючи першу гру, Блізи були не надто вигадливі, тож ті містечка охрестили простенькими назвами із фльором старовинності завдяки суфіксу –shire: Goldshire, Darkshire, Northshire тощо. Я хотів, аби в українській версії назви цих містечок також зберегли певну спорідненість, як і в оригіналі. А оскільки в перекладі «Володаря перстнів» Shire українською перекладали як «Край», то я вирішив саме так і перекласти цей суфікс. Втім корективи вніс Lakeshire, який із «краєм» ніяк не з’єднаєш. Тож ми відмовилися від цієї уніфікації та використали різні варіанти для кращого звучання, і зрештою в нас ці містечка отримали назви Злотозем’я, Темнокрай, Північнокрай та Приозер’я. Не можу сказати. що зараз, озираючись на нашу роботу п’ятирічної давнини я всім задоволений. Можливо зараз я б зробив Темнозем’я та Північезем’я, але на той момент мені здавалися такі варіанти краще. Особливо з огляду на Northshire Abbey, яке ми переклали хоч і важкою назвою — Північнокрайське абатство, все одно звучить краще, ніж «Північноземське абатство. Все ж іноді доводить приймати важкі рішення, при перекладі та адаптації.

Що ж, як на першу статтю, я й так навантажив вас купою деталей та заглибився в різні вузькі теми. Але така вже цікава робота перекладача, який працює із вигаданими, фентезійними всесвітами. В наступних частинах поговоримо про інші книги. А від вас чекаю коментарів під цією статтею!