Особливості перекладу й адаптації власних назв у Warcraft. Частина 2: «Народження Орди»

Вітаю, друзі, сьогодні ми поговоримо з вами про орків, а точніше про «Народження Орди». Робота над книгою, що присвячена оркам, підкинула нам декілька цікавих викликів, які, однак, було цікаво розв’язувати. Зокрема нам довелося заглибитися в лорну культуру орків, аби краще зрозуміти логіку деяких перекладів.

По-перше, довелося поміркувати над тим, як краще перекласти термін mate — яким орки називали своє подружжя. Якщо перекладати буквально, то це «статевий партнер», втім англійською це звучить не так грубо й науково, як українською. Звичайні «чоловік» та «дружина» нам здалися зайвим спрощенням, враховуючи, що в оригіналі не husband та wife. Оригінал підкреслює племінний устрій орчого суспільства, і український переклад мав також це передавати. Перекладач книги Роман Павлюкевич запропонував чудовий варіант, який нам здався дуже відповідним — «суджений» та «суджена». Ці варіанти одразу зрозумілі українському читачеві і водночас вказують на приналежність партнерів до шлюбу, скріпленого племінним звичаєм, а не якимсь письмовим правом.

Ще однією річчю, яку Роман одразу підмітив, було звертання орків на «ти». Річ у тім, що в англійській звертання you, як би ти його не писав, позначає як дружнє «ти» так і поважне «ви», тож різниці між ними в оригіналі немає, і поважне звернення англійською доводиться уловлювати з контексту чи загальної побудови речення. Однак, суспільство орків змальовується як доволі примітивне, клани орків перебували на етапі племінного устрою, де не передбачалося якоїсь аристократії чи жорсткого поділу на суспільні прошарки. Орки вважалися рівними один одному, а повагу інших зазвичай заслуговували або силою та навичками (як вожді) чи мудрістю (як шамани). Тож Роман поставив логічне запитання, як у такому примітивному та вільному від класового поділу суспільстві могло зародитися звертання на «ви»? Ми прийняли рішення, що серед орків, незалежно від ролі персонажів та їхніх стосунків, ми використовуватимемо звертання на «ти». Ви могли й не помітити цього, але за всі 9 випущених романів орки в нас не «викали» у розмовах. Єдиний орк, який в нас кілька разів використовував звернення «ви» — це Ґул’дан, і лише у випадках, коли він звертався до Кіл’джедена. Ми вирішили, що лорд демонів усе ж не потерпів би «тикання» від якогось дрібного орка, а також, що таким чином можна додатково підкреслити хитрість Ґул’дана.

Ще одним цікавим моментом стало питання: який прикметник в слова «орк»? Оркський? Орокський? Правила більше тяжіють до «оркський», одначе мені здалося, що такий варіант надто складний для промовляння. В українському перекладі «Гобіта» використовувався варіант «орчий». Мені сподобалося як це звучить, а також аналогія з «вовк» та «вовчий». Тож його ми й застосували.

Тепер перейдімо до деяких конкретних імен і назв. В «Народженні Орди» авторка, Крісті Ґолден, вплела прикольну відсилку: Дуротан, описуючи демонів, використовує для їх позначення орче слово «дае’мон». І це було зроблено не просто так.

Річ у тім, що саме як daemons ці пекельні істоти вперше з’явилися у всесвіті Warcraft. У Orcs & Humans вони були посіпаками чорнокнижників (що також обігрується в книзі), а в Tides of Darkness з’являються в гробниці «даемонлорда Сарґераса». Певно, іншим написанням їм хотіли додати унікальності. Зрештою, у Warcraft 3 це заретконили і даемони стали демонами, а також посіли значно більшу і вагомішу роль у лорі всесвіту. Втім англійською слова daemons та demons попри їхнє різне написання читається однаково, тож українською нам потрібно було якось підкреслити інакшість слова. Ми могли б записати це слово як «деймони», послуговуючись грецьким словом, з якого всі ці dae’mon та demon походять, але нам здалося кращим просто транслітерувати це слово, аби не проводити зайвих паралелей і зробити звуковий перехід до «демонів» плавнішим.

В крутого персонажа і ім’я має бути крутим. Це безперечна правда про Орґріма з роду Doomhammer, який володіє однойменним легендарним молотом. Нам потрібно було адаптувати ось цей Doom, аби звучало пафосно й фентезійно. Що взагалі означає це слово? Першочергово — це лиха доля, яка веде до загибелі чи руйнації. Українською його зазвичай перекладають саме як «лиха доля» чи «фатум». Перше ми відкинули через громіздкість, а друге через маловживаність — нам не вистачало пафосу й відчуття «епічності» у цьому маловідомому слові, які мали б випромінювати Орґрім та його родова зброя. Тому ми звернулися до другої частини значення цього слова, а саме до невідворотної загибелі. Ми перебрали декілька варіантів, які мали б достатньо пафосного відчуття, допоки я не згадав, як один із перекладачів нашої команди, Микита Янюк, ще до Warcraft пропонував перекладати цей Doom як «Згуба». Мені це слово здалося максимально підходящим та епічним. Молот Згуби! У цьому виразі було вдосталь пафосу, який підходить як легендарному молоту, так і не менш легендарному воєвождю. І маю зазначити, що «згуба» ця так припала мені до душі, що в подальшому саме так ми й перекладали doom усюди: Doom Lord — Повелитель згуби, Doom’s Howl — Вий Згуби, Doomguard — страж згуби (бачите, я ж казав, що «страж» таки з’явиться).

До речі, про воєвождя. Цей доволі вдалий неологізм ми вигадали, намагаючись максимально точно передати значення оригінального warchief. Іноді нас питають, чому ми не зробили просто «Верховного вождя» замість того, аби вигадувати нові слова, одначе насмілюся заперечити, що просто «Верховний вождь» не передає суті цього титулу. В англійській мові слово warchief з’явилося задовго до Warcraft. Саме в такому перекладі англомовні адаптували титул «скаяґаста», який існував у племенах черокі і який «завідував» військовими справами племені. Грубо кажучи, коли черокі збиралися на війну, навіть маючи «цивільного» вождя, вони вибирали «вождя війни», який і командував племенем або навіть декількома племенами у бойових діях. Саме в такому значенні цей титул і з’являється у всесвіті Warcraft. Warchief — це не просто вождь над усіма іншими вождями. Саме у «Народженні Орди» ми бачимо, що першочергово клани орків об’єдналися в Орду з військовою метою, і для кращої координації та злагодженого ведення бойових дій вони й обирали цього Warchief. Це вже пізніше, у часи World of Warcraft Орда та Альянс набули атрибутів наддержавних утворень, а спочатку обидва союзи вкладалися саме як військові. І нехай Ордою (чи то пак Ордами, якщо ми розділяємо першу Орду та другу — «Траллівську») аж до завершення Четвертої війни у ролі лідера правив так само Warchief, не варто забувати, що спочатку це був саме військовий лідер, а вже пізніше Тралл прийняв цей титул у спадок від Орґріма, навіть не маючи на меті подальших військових завоювань. Тож можемо припустити, що Тралл зберіг назву титулу, як данину поваги до Молота Згуби.

Отже, обміркувавши наші варіанти, ми вирішили, що українською Warchief має так само передавати войовничий дух. Зрештою в українській мові здавна існують такі слова як воєначальник чи воєвода. Саме за аналогією з ними і з’явився воєвождь.

Якщо вже говоримо про правлячу верхівку Орди, варто згадати про Shadow Council. Нас іноді запитують, чому ми переклали це саме як «Тіньова рада», а не «Рада Тіней», адже другий варіант такий поетичний. Втім, в «Раді Тіней» немає жодного сенсу. Ґул’дан прозвав свою кліку змовників Shadow Council не для красного слівця, він зовсім не вважав себе та решту чорнокнижників якимись таємничими тінями. Все значно простіше, до того ж прямо роз’яснено в «Народженні Орди» — поки воєвождь Чорнорук виступав офіційним та законним лідером, насправді Ордою керував тіньовий уряд — Shadow Council. Тож це не метафора якась, а буквально Тіньова рада, що з тіні правила Ордою. Тим паче, що пізніше в лорі з’явився і Council of Shadows (лідери Некоронованих — таємної організації пройдисвітів), якій вже значно більше пасує переклад «Рада Тіней».

Окремо хотів би згадати про Fel — темна сила, яка є однією з основоположних сутностей космології всесвіту Warcraft. Та сила, яка наснажує темні чари демонів та чорнокнижників. З нею проблем не було, Fel — це Скверна, одначе треба було одразу вирішити, як ми будуватимемо всі інші похідні терміни. Тож Fel Guard у нас став стражем скверни, Felbeast —звіром скверни, Fel Orc — орком скверни, а от коли ми дійшли до Felblood elf я хотів, аби не руйнувати послідовність, зробити «ельф скверної крові». Однак мені зауважили, що це звучить скоріше наче образа. Тож ельфів крові, які відпили демонської крові й долучилися до цього «клубу скверни», ми охрестили ельфами оскверненої крові. Трохи вибиваються, але принаймні все чітко зрозуміло.

До речі про чорнокнижників. Нас іноді питають, чому ми переклали warlock саме як «чорнокнижники». Чому не «чаклун» або ще щось. Але відповідь тут проста — «чорнокнижник» та warlock це буквально одне й те ж. Етимологія слова warlock не така очевидна, як може здатися на перший погляд. Це слово походить ще з давньоанглійської, а саме від слова wǣrloga, де wǣr — це «віра», а –loga — «брехати», і тоді воно означало «віровідступник». Вочевидь в очах давніх англів, якщо хтось відступив від Бога, то він автоматично переходить у категорію демонських чаклунів, бо з часом це слово набуло трохи іншого значення, яке має й понині, а саме (і це цитата зі словника) «людина яка практикує чорні мистецтва, чародійство». А хто ж іще практикує «чорні мистецтва»? Чорнокнижник.

На останок хочу пояснити, чому ім’я Thrall ми залишили просто як Тралл. Так, англійською це слово означає «раб». Утім тут ми все ж вирішили залишити персонажу транслітероване ім’я. Аж надто вже це відомий персонаж (якщо не один із найвідоміших), аби якось мудрувати з його іменем. До того ж «thrall» — це не те, щоб дуже вживане в сучасній англійській мові слово. Це скоріше архаїзм, який знайомий далеко не кожному читачу. Настільки, що на самому початку «Володаря кланів», авторці доводиться нагадувати читачам про його значення вустами персонажа. Відкопувати якийсь маловживаний аналог «невільника» заради цього нам здалося невдячною справою і не доречною в даному випадку.