Особливості перекладу й адаптації власних назв у Warcraft. Частина 6: «Артас. Сходження Короля-Ліча»

Вітаю, друзі, сьогодні поговоримо про «Артас. Сходження Короля-Ліча» — книгу-життєпис одного з найважливіших персонажів всесвіту Warcraft — Артаса Менетіла.

І коли вже говоримо про Короля Мертвих, слід почати, власне з мертвих. Чи не зовсім мертвих. Термін undead у фентезі викликає майже стільки ж обговорень та голіварів, як і термін dwarves. Це одна з архетипових рас у популярному фентезі, тож проблематика його перекладу давно була темою дискусій серед фанатів фентезі. Вельми поширеним є запозичений в росіян варіант адаптації «нежить». Втім, чи варто пояснювати, чому українською цей варіант не життєздатний, оскільки позначає хворобу, якою ми хворіємо взимку? Тож нам треба було визначити, який переклад є найбільш оптимальним.

Один із пропонованих варіантів, який часто фігурував у дискусіях щодо undead був «немертві». Проте на мій смак цьому варіанту бракувало оригінальності. Придумувався він як буквальний переклад англійського «un– dead», де префікс «un-», власне, заперечує корінь «dead». Та все ж «un–» — це не просто «не», в оригіналі в нас же не «notdead». Префікс «un-» в англійський ніби як скасовує корінь, а не просто його заперечує; по факту слово «undead» означає, що його носій жив, помер, після чого сталася «охрана, отмєна». Тож варіанту «немертві», як на мене, бракувало цієї передачі «скасування смерті». Зрештою, хто такі немертві? Це всі живі. Хоча маю зізнатися, похідний варіант від цього «немерть» вже звучав трохи краще й оригінальніше. Втім, ми шукали щось цікавіше.

Саме слово undead вперше в англійській з’являється у романі «Дракула» Брема Стокера, і був неологізмом, вигаданим автором («It is out of the lore and experience of the ancients and of all those who have studied the powers of the UnDead. … For all that die from the preying of the Undead become themselves Undead…» — Дракула, розділ 16). Тож цілком логічно, що я пішов дивитися, як цей термін перекладали в українських перекладах Стокера, адже коли оригінальний англомовний текст посилається на якийсь інший англомовний текст, у своїх перекладах я волію так само зберігати ці інтертекстуальні відсилки, цитуючи його український переклад. Проте, українські перекладачі «Дракули» зазвичай або використовували вже згаданий не найкращий прямолінійний переклад («Це все відноситься до галузі знань і досвіду вчених та тих, хто вивчав можливості Не-Мертвих. … Бо ті, хто помирає через укус Не-Мертвих, самі стають такими…» — переклад Л. Скальської), або уникали словотвору, згладжували цей авторський неологізм до якихось більш загальних та зрозумілих читачеві синонімів, на кшталт «живі мерці» («Це стосується сфери знань та досвіду наших пращурів і всіх, хто вивчав феномен живих мерців. … Бо ті, що вмирають як жертви живих мерців, самі згодом робляться живими мерцями…» — переклад Д. Щербини) чи навіть «вурдалаки» («Це все з галузі знань і досвіду давніх народів і всіх тих, хто вивчав владу немертвих — вурдалаків. … Бо ті, хто вмирає від укусу вурдалака, також стає вурдалаком…» — переклад Л. Дзери). Тож виходить, що на українські переклади Дракули ми спиратися не могли, треба було шукати інші варіанти.

Ще задовго до роботи з офіційним перекладом Warcraft я придумав варіант «невмерлі». Спочатку я його використав у неофіційному фанатському перекладі лорної термінології всесвіту Warcraft, який ми склали зі спільнотою «Коло вогнища», пізніше у коміксі «Захисник корони», а тоді запропонував його і нашій команді, враховуючи, що термін почав поширюватися в спільноті фанатів фентезі. Ви можете мене запитати, чим же варіант «невмерлі» відрізняється від «немертві»? Як на мене в нюансі. Якщо «немертві» звучить як просто антонім до слова «мертві», а тому не має якоїсь конкретики чи оригінальності, то «невмерлі» — це вже щось інакше, але водночас зрозуміле. Так, воно не передає оце «скасування смерті», яке є в оригіналі, однак вказує, що носій цієї назви, якщо можна висловитися, «помирав-помирав, але так і не вмер», що вказує на неприродність та викривленість ситуації.

Гаразд, з ожилими мерцями розібралися, перейдімо до їхніх фракцій. У книзі про Артаса їх згадується дві: Scourge та Forsaken. Розберемо їх по порядку.

Scourge — це те, для чого, за лором Warcraft, і створили Короля-Ліча; армія невмерлих, яка має пронестися по Лордерону й винищити людські королівства, аби підготувати плацдарм для вторгнення демонів. Власне, такий характер цього війська і зумовлює його назву. Слово scourge — це батіг (яким шмагають для покарання) чи взагалі інструмент покарання. Деталь щодо покарання — ключове, на що вказує це слово. Тобто загалом це слово можна було б перекласти як «бич» —це українське слово так само володіє необхідними визначеннями: це батіг та взагалі інструмент покарання. Власне, у романі Кел’Тузад буквально каже, що ця армія невмерлих покарає всіх живих та очистить землю від життя, як батіг болем очищає від гріха. Але ми все ж вирішили трохи поекспериментувати.

Так само, як і з невмерлими, ще в часи фанатської локалізації термінології, один із перекладачів, який пізніше стане частиною нашої команди, Микита Янюк, запропонував свій неологізм — Скара. Проаргументував він це таким чином: дієслово to scourge — це карати когось дуже суворо, зокрема батогом. Українською є дієслово «скарати», то чому не зробити з нього й іменник? Слово це всім зайшло, мені в принципі теж бо звучало якось цікавіше, ніж «бич», і його ввели у вжиток. Коли ми почали займатися офіційним перекладом, цей варіант вже використовувався певною частиною фан-спільноти. Звісно, ми могли б зробити інакше в офіційних перекладах, але, правду кажучи, нам усім подобався цей варіант, він добре лягав у текст, добре й пафосно звучав, віддавав фентезійним вайбом.

Та буду з вами відвертим, я не знаю, чи правильно ми зробили, не використавши «бич». З одного боку ми вигадали цікавий неологізм, ґрунтуючись на існуючому українському слові, який багатьом сподобався й звучить дуже добре в контексті фентезі. З іншого, чи була в цьому потреба, якщо вже існувало слово «бич»? Залюбки послухаю вашу думку в коментарях.

Другою фракцією невмерлих, згаданою в романі, є Forsaken — ожилі мерці, які повернули собі свідомість та свободу волі. Власне, з цим словом ніякої плутанини не було, адже англійською forsaken — це хтось або щось, від кого/чого відріклися. Саме тому ми й переклали цю фракцію як «Відречені», це українське слово має аналогічне значення. Пишу це для тих, хто помилково намагався доводити нам, ніби Forsaken — це той, хто відрікся До того ж за лором такій назві є пояснення. Сильвана, яка й заснувала цю фракцію, відчувала, ніби тепер, коли вони всі невмерлі, не перебуваючи ані серед живих, ані серед мертвих, і більше не під контролем Короля-Ліча, вони ніби вигнанці, від яких усі відріклися, і яким потрібно самотужки вигризати собі місце у новому світі.

Що ж, від мерців перейдемо до чогось більш приємного. Наприклад, до свят. Іронічно, але в книзі про Короля-Ліча згадується ціла низка свят, що відзначається у Лордероні (а в поточному лорі і по всьому Азероту), назви яких нам потрібно було адаптувати.

Переважна частина народних святкувань у лорі Warcraft є копіями реальних свят. Зокрема Midsummer Fire Festival — це, якщо буквально, Свято вогняного літнього сонцестояння (копія реального Літнього сонцестояння). Така велика назва не підходила, тож ми вирішили викинути частину про літо, і лишилося Свято вогняного сонцестояння. «Свято» в прицнипі також можна викинути для кращого звучання. Та і у нас же тут фентезі, можна пошукати більш «фентезійну» назву, плюс хотілося коротко і чітко вказати саме на літнє сонцестояння, аби точно не плутали з зимовим (англомовна назва це чудово дозволяє). В якийсь момент я навіть розглядав варіант «Вогняні Купала», втім не серйозно, таке натягування української культури там, де в оригіналі її немає, не є доречним. Але наші дохристиянські пращури мали для Літнього сонцестояння і іншу назву — Сонцеворот. Такий варіант дозволяв наділити назву свята «фентезійним» відтінком, але чітко проартикулювати саме літнє сонцестояння — Вогняний сонцеворот.

Noblegarden — це азеротський аналог Великдня, який відтворює усі нехристиянські аспекти західноєвропейських традицій відзначати це свято. Власне, в англомовних країнах здавна існувала традиція, коли люди в цей день шукали цукеркові яйця. Яйця ці ховали знатні особи (звідси частина Noble) у садах (звідси й garden). Тож англомовному читачу плюс-мінус зрозуміла відсилка у назві, як і з традиції так само шукати яйця . Аби зберегти таку відсилку, ми вирішили перекласти назву як «Великосад».

Feast of Winter Veil (або просто Winter Veil) — це головне зимове свято, яке можна прирівняти до Різдва чи Нового Року. Власне, за лором назва така походить від вірування дворфів, що зиму приносить Дідо Зима (про якого я розповідав раніше), вбраний у кожух, з якого й посипає землю снігом, вкриваючи її наче своїм покровом. Мушу сказати в мене була неабияка спокуса перекласти це як «Зимова Покрова» (і тепер вже серйозно), зрештою оригінально слова «покров» і «покрова» були синонімами. Та все ж, я дійшов до висновку, що нині «Покрова» вже не використовується інакше, як у контексті свята Покрови Пресвятої Богородиці, а тому така назва несла б зайвий християнський відтінок (якого в оригіналі немає). Тому ми зробили все ж «Свято Зимового Покрову» або просто «Зимовий Покров».

Hallow’s End — це аналог Геловіна, час, коли люди Азероту проводжають теплі літні деньки й готуються до довгих холодних ночей, а ще коли завіса між світом живих та світом мертвих тоншає (ніби в них і так замало привидів блукають світом). І над цією назвою ми думали найдовше. Зрештою саме слово hallow англійською — це «святий», тож ви не уявляєте, як мені важко було опиратися спокусі вжити переклад «Святвечір» (назва буквально сама напрошується). Але ні, «Святвечір» — це до Різдва й зими, а про зимове свято ми вже поговорили. Натомість же під час Hallow’s End в Азероті з’являються всі типові для Геловіну атрибути — гарбузи, лякалки тощо. До того ж, не лише атрибутами єдиними, сама назва — цілком очевидна відсилка. Адже звідки слово Halloween? Це скорочено від All Hallows Eve (Канун Дня всіх святих), тож ви бачите, що англомовним все одразу зрозуміло. Нам потрібно було передати в назві цю зв’язку з Геловіном. Тому ми почали думати. Що як узяти за основу атрибути? Були варіанти «Гарбузяний вечір» чи навіть «Гарбузявін». Але ж не в гарбузах дух цього свята. В книзі буквально кажеться, що це — час, найбільшої близькості світу мертвих до світу живих. То чому б не взяти це за основу? Примари, мари… Так і народився «Маровін».

Поговоримо тепер про назви деяких населених пунктів. Як от Hearthglen — місто з дуже промовистою назвою. Hearth — це домашнє вогнище, затишне багаття, тимчасом як glen — це невелика долина. Як же нам поєднати це в одне слово? Українською в слова «долина» є чудовий синонім — «діл», який якраз добре сюди пасує, тому це місто ми назвали «Вогнеділ».

Але не завжди входить зробити так лаконічно. До прикладу містечко Ambermill. Англійською воно звучить коротко і зрозуміло, втім українською нам не вдалося підібрати адекватний так само короткий варіант. «Бурштиномлин» чи «Янтаромлин» звучали громіздко і жахливо. Тому ми просто розбили його на дві складові й переклали як «Бурштиновий Млин».

Окремо хочу відмітити переклад столиці Відречених — Undercity, яке ми переклали буквально «Підмісто». Мені просто подобається, як це звучить, і як лаконічно це передає оригінальний зміст.

Наостанок поговоримо про назви деяких істот, які мені було вельми цікаво адаптувати. однією з візитівок невмерлих у Warcraft є створіння на ймення Abomination. Це зшита з кількох трупів жила груда плоті, яка жахає своїм виглядом та прагне вбивати все на своєму шляху. Оригінальна назва прямо каже, що це щось мерзенне, огидне і самим своїм походженням нечестиве. Саме тому я вирішив перекласти цю істоту як «Мерзотище». Зрозуміло та оригінально.

Цікавими назвами відрізнилися і деякі мешканці північного континенту Нортренд. Зокрема народ Tuskarr, чия назва це tusk (бивень) із вигадливим закінченням. Тож ми переклали це ім’я, зберігши закінчення і вийшов «Бивнярр».

Так само тварина Shoveltusk — це великий ссавець, помісь лося й вепра, який має величезні бивні, що ними риє сніг та землю у пошуках їжі. Власне сама назва це поєднання tusk (бивень) і дієслова to shovel (рити, копати). Тож в нас ця тварина отримала назву «Бивнєрий».