Анна Манченко

Видавничо-поліграфічний інститут КПІ та Інститут журналістики КНУ імені Шевченка, певно, не передбачали, що я візьмуся до редагування й коректури манґи чи ранобе. Тим не менш, займаюся я цим із великим задоволенням уже майже чотири роки – дається взнаки величезна кількість аніме, яку передивилася ще у школі. Часом по-справжньому приємно натрапити у своєму робочому портфелі на те, що колись дивилися твої очі!))) А що редактор – це не професія, а покликання, то я шукаю різні шляхи, аби його застосувати – зокрема працюючи відеоінспекторкою професійно озвучених фільмів та редакторкою в команді зі створення аудіооповідань на додачу. Не можу жити без книг, якісної музики, левова частка якої – старий рок-н-рол та ритм-енд-блюз, а також без шоколаду і смачної кави.
Улюблені тварини: коти (не Йон та Му, але Чуша і Урі теж звучить непогано ^^), пінгвіни, стрижі та равлики – не в останній момент такі вподобання впливають на те, наскільки подобаються химерні герої у фентезі-тайтлах.
Роботи, над якими я працювала: “Сміх під захмареним небом”, “У горах божевілля”, “Вовчі діти Аме та Юкі”, “Ніч живих нявців”.